Уже стало доброю традицією, коли чемпіони України з водного поло пробують себе в інших видах спорту, в тому числі і ігрових. Підтримуючи свою спортивну форму, «динамівці» у спорткомплексі «Євроспорт» зіграли у футзал.
І, якщо відверто, то деякі «динамівці» у цьому виді спорту мають також неабиякі таланти. Важливо те, що гравці нашої команди навіть у товариському матчі проявляють максимальну самовіддачу, інколи навіть не бережуть один одного, грають на межі фолу і роблять все можливе заради найголовнішого – результату.
Одразу кидається в очі і нестандартний футзальний зал, і це головна причина, чому команда відмовляється грати з аутами. Все-таки спрощені правила дозволяють хлопцям зберегти максимальні швидкості і втримати високий темп гри. Як не як, офіційні ватерпольні матчі команда грає на дещо більшому полі, а тут інший вид спорту аж ніяк не повинен обмежувати ігровий простір.
У футзалі, як і водному поло, хлопці також знаходять свої амплуа на майданчику. Костянтин Нікольський не зраджує рідному виду спорту і своє амплуа не змінює, а от інший воротар Нестор Бабський ігровик ще той. У грі у футзал ворота – явно не його амплуа. Нестор себе комфортно відчуває на позиції атакувального гравця, оскільки володіє неабиякою технікою і аж ніяк не боїться брати гру на себе.
Одні з найдосвідченіших гравців «Динамо» Юрій Маметьєв та Олександр Дядюра себе прекрасно відчувають на позиції захисників. Але одразу відчувається, що ці гравці мають великий ігровий досвід за плечима і самі знають і відчувають коли підключитися до атаки і принести максимальну користь команді. Удари у цих ватерполістів також те що треба. Інколи навіть складалося враження, що після ударів Дядюри та Маметьєва потрібно перевіряти ігровий снаряд – відверто м’яч може не витримати…
Максим Осика у футзалі – немов риба у воді. Він точно би не загубився у цьому виді спорту якби не професійні заняття з водного поло. В Максима хороша індивідуальна техніка, бачення майданчика і усі якості лідера.
Костянтин Алєксєєв у футзалі також не пасе задніх, може відкритися, забити, відпрацювати на оборону, але якщо відверто, то в офіційних ватерпольних матчах він забиває точно більше, аніж у товариських футзальних.
Орест Джура у футзалі, як і у водного поло, непогано закриває позицію «стовпа», щоправда тут є одне «але». Якщо у водному поло обов’язково повертатися в оборону, то у футзалі все з точністю до навпаки – тут можна «перекурити». Як не як, Дядюра чи Маметьєв в обороні точно підстрахує і команда гол не пропустить.
Інші гравці «Динамо» також на хорошому рівні себе проявляють на майданчику. Так, комусь вдається більше, комусь менше, але важливо те, що на майданчику панує чудова атмосфера. Хлопці підтримують один одного, часто жартують, але це аж ніяк не означає, що можна допустити грубу помилку. Хто це робить, той може почути багато «компліментів» на свою адресу.
Звісно, будь-який ігровий вид спорту для нашої команди є корисним: він розвиває ігрові якості, бачення майданчику, підтримку партнера та сприяє формування нашої команди як великої бойової одиниці.