Сьогодні, 1-го жовтня, вітання з нагоди 18-го Дня народження приймає один з наймолодших гравців львівського «Динамо», рухливий нападник Атон Погосян, на якого чималі сподівання уже в найближчому майбутньому покладають тренери «біло-синіх». Звісно, за умови належної щоденної роботи Антона на тренуваннях та його повної самовіддачі в усіх, як офіційних, так і контрольних матчах
Водним поло Антон розпочав займатися у восьмирічному віці, коли навчався у третьому класі початкової школи. До відділенні водного поло львівської Дитячо-юнацької спортивної школи № 3 його привела бабуся. Чому? Як розповідає сам нинішній уродинник, у нього є двоюрідний брат, який вже не один рік живе в США, а в дитячі та юнацькі роки, коли ще мешкав у Львові, непогано грав у водне поло і навіть залучався до збірної України серед гравців свого віку. От бабця й вирішила, що молодший онук, тобто Антон, повинен піти тим самим спортивним шляхом, що й старший.
Першим тренером Антона Погосяна був добре знаний в минулому гравець львівського «Динамо», а нині один з провідних дитячих тренерів країни Олександр Сергійович Богданов. Упродовж п’яти років Антон пізнавав ази гри з м’ячем на воді у ДЮСШ-3, а коли навчався у восьмому класі, його запросили до Львівського училища фізичної культури, в групу, яку тренував не менш кваліфікований майстер підготовки молодих ватерпольних талантів, один з найтитулованіших гравців в історії вітчизняного ватерполо Юрій Омелянович Сидорович.
У складі команди ЛУФК Антон, який нині є студентом другого курсу цього навчального закладу, неодноразово вигравав золоті нагороди першості України серед юнаків та юніорів різних вікових категорій. Талановитого хлопця помітили й тренери юніорської збірної України. Зокрема, минулого року Погосян на кваліфікаційному відборі до першості Європи у англійському Манчестері допоміг «синьо-жовтим» здобути путівку на фінальну частину Євро-2017. Втім, на Мальті, де відбувалися вирішальні ігри континентального форуму, через стан здоров’я, виступити йому не судилося.
Зате влітку минулого року його запросили до команди львівського «Динамо», в складі якого він уже за перший рік у дорослому ватерполо встиг спочатку стати володарем Суперкубка України, а згодом разом з партнерами став й чемпіоном Суперліги, повернувши титул до столиці Галичини після дворічної перерви.
Звісно, обидва ці титули, як і звання «Майстер спорту України» – це такий собі аванс, який Антон повинен ще відпрацювати і довести, в першу чергу самому собі, що він чогось вартий у водному поло, а заодно підтвердити правильність рішення десятирічної давнини своєї бабусі. Головне, у Антона є потенціал і бажання стати справжнім майстром гри з м’ячем на воді. А значить, усе залежить виключно від нього самого: буде самовіддано працювати на тренуваннях – результат прийде обов’язково…
Тож уся динамівська сім’я разом з ватерпольною громадськістю Львівщини вітає Антона з уродинами та щиро бажає йому міцного здоров’я, успіхів у навчанні, щастя в особистому житті, матеріального достатку та якомога більше добре зіграних, а головне, переможних матчів у складі команди «Динамо», а також життєвої мудрості, яка дозволить втілити у реальність усі свої плани.
З повноліттям і многая літа, Антоне!