Три перемоги та одна поразка – саме такий доробок ватерполістів львівського «Динамо» за підсумками третього та четвертого туру чемпіонату української Суперліги, який днями завершився у Кам’янському. Чемпіони України двічі обіграли ВК «Маріуполь» (18:7 та 12:5), натомість обмінялися перемогами зі збірною Харківської області (11:7 та 5:7). Збірна Київщини, за словами головного судді змагань Віталія Лісуна, не була допущена до участі в турах, оскільки не змогла пройти мандатну комісію. Відтак, «динамівці» у Кам’янському замість раніше запланованих шести матчів зіграли чотири. Враженнями від них поділився тренер «Динамо» Олексій Шведов.
Олексію Володимировичу, що вдалося продемонструвати нашій команді за підсумками третього та четвертого турів, а що, навпаки, ні?
Щоб здобути максимальні 12 очок нам, мабуть, забракло професіоналізму. Вважаю, після першої перемоги над збірною Харківської області ми відчули самовпевненість. Можливо, десь розслабилися. Зважаючи на це, ми продемонстрували низьку реалізацію гольових моментів: били в блоки суперника, мимо та у воротаря. Наша команда мала багато можливостей реалізувати «зайвого», однак це був явно не наш день. Також у цьому матчі ми не забили два пенальті. До цього матчу ми добре підготувалися, в деяких компонентах гри переважали суперника, однак професіоналізму нам явно забракло. Думаю, після перемоги у першому матчі ми повинні були перемагати і у другому поєдинку. Ми зробили героя з воротаря харків’ян Дениса Волончука. Чесно кажучи, я не до кінця можу зрозуміти як люди можуть не забивати виходи сам на сам та не можуть влучити у ворота, коли перешкода є мінімальною. Це все далося взнаки, і, на жаль, ми не змогли показати ту гру, яку б хотілося бачити.
Якщо продовжити спілкуватися про низьку реалізацію більшості, то тут варто звернути уваги на окремих гравців, чи на усю команду без винятку?
Мова йде про усю команду. Втім, я не можу сказати, що хтось не старався, чи у когось не було бажання. Прикро те, що деякі невдалі моменти в грі не можна спитати на те, що ми до чогось не були підготовленими чи не налаштованими. Думаю, брак ігрової практики не мав би в такій мірі втілитися у такий підсумковий результат. Якщо говорити про збірну Харківської області, то другий матч з нами це був четвертий для них протягом другої доби, а ми щодня грали по одному матчу. Зважаючи на це, у нас була і тут була перевага. Над багатьома моментами, які нам не вдалися, ми працювали у Львові. І я не можу зрозуміти чому ми не грали саме так, як відпрацьовували на тренуваннях. Якщо б ми усе задумане втілили в життя, то ми б мали перемогти з ще більшим гандикапом, ніж у першому матчі.
Порівняйте гру воротарів Нестора Бабського та Костянтина Нікольського.
У першому матчі, у якому ми обіграли харків’ян, з рахунком 11:7, грав Нестор Бабський. В загальному, він рівно провів матч. Можливо, і були якісь неточності, але, вважаю, він все зумів виправити. У другому матчі проти Харкова грав уже Костянтин Нікольський. Моментами діяв непогано, однак я ніяк не можу пояснити гол, які Костянтин пропустив від Микити Апостола з дальньої відстані. Вважаю, він пропустив деякі голи, які, як то кажуть, на совісті голкіпера. Чи була думка змінити воротаря у другому матчі? Така думка, звичайно, була, однак не хотілося психологічно «ламати» Нікольського. Окрім того, Нестор Бабський зазнав ушкодження у першому матчі. Це також вплинуло на рішення залишити Нікольського у грі.
Як команда готуватиметься до двох заключних турів в чемпіонаті?
На жаль, у нас немає «великої» води, тому працюємо у маленькому басейні «Динамо». До завершальних турів в чемпіонаті буде готуватися у звичному режимі.