Сьогодні, 23-го березня, вітання з нагоди 60-го дня народження приймає один з найкращих воротарів в історії ватерпольної команди львівського «Динамо» Ігор Ілліч Зінкевич, який по завершенні кар’єри гравця багато років був головним тренером «синьо-білих», а нині працює на посаді генерального директора клубу.
Ігор Ілліч усе своє життя присвятив своїй сім’ї і родині, а також служінню його Величності Водному поло. Напевне ніхто не буде сперечатися, що дуже важко знайти людину, яка б була віддана грі з м’ячем на воді більше, ніж наш нинішній соленізант. Ігор Зінкевич і як гравець, і як тренер досягнув у спорті серйозних успіхів. Та найбільшим його здобутком є той факт, що водне поло, як вид спорту, не померло у Львові. Більше того, львівське «Динамо» стало і нині є флагманом вітчизняним ватерполо, а гравці нашої команди складають кістяк національної збірної України. І в цьому також величезна заслуга Ігоря Ілліча.
Ні, звісно, один він би нічого не зробив і нічого не досягнув. До того, аби водне поло у місті Лева вижило навіть тоді, коли в місті фактично не працював жоден басейн, а команда «Динамо» роками усі свої матчі проводила на виїздах, коли на розвиток ватерполо держава виділяє мізерні кошти, а Міністерство освіти України хотіло взагалі закрити у Львівському училищі фізичного виховання відділення водного поло – відому на увесь світ кузню підготовки молодих талантів гри з м’ячем на воді, долучилося чимало людей, які серцем і душею віддані улюбленому виду спорту. Та духовним лідером спасіння водного поло на Галичині був саме Ігор Зінкевич.
Також необхідно відзначити, що Ігор Ілліч, піклуючись багато років про флагмана водного поло Західного регіону України – львівське «Динамо» – завжди знаходив час, аби вирішувати й проблеми дитячого ватерполо, чудово розуміючи, що без якісної роботи відділень водного поло у дитячо-юнацьких спортивних школах, гра з м’ячем на воді не матиме майбутнього. Він завжди прагнув до того, аби в динамівській команді грало якомога більше вихованців саме львівської ватерпольної школи. І як говорить сам Ігор Ілліч, той факт, що нині у Львові працює аж шість ватерпольних шкіл – ЛУФК, ДЮСШ-2, СОК «Євроспорт», КВВС «Аквапарк», КДЮСШ імені Юрія Кутенка та «Динамо-Леви» – він вважає одним з найбільших досягнень ватерпольної громадськості Львівщини. А мріє він про те, аби в найближчий час у Львові нарешті з’явився критий басейн з майданчиком для водного поло стандартних розмірів…
Окрім того, не можна не сказати про Ігоря Ілліча, як чудового сім’янина. Адже він є одним з найбагатших батьків не лише в історії клубу, а й усього українського ватерполо – разом з дружиною Іреною виховав аж чотирьох прекрасних синів, старший з яких минулого року став батьком. Таким чином до своїх почесних звань «Майстер спорту СРСР», «Заслужений тренер України», «Заслужений працівник фізичної культури та спорту України» та «Почесний динамівець України» пан Ігор, за його словами, додав чи не найважливіший і однозначно найбільш радісний титул – дідуся і з нетерпінням чекає на нові подібні моменти у житті, адже що може бути більш приємним, як поповнення у родині.
Напевне символічно, що свій 60-літній ювілей Ігор Ілліч зустрічає, що називається, на бойовому посту. Сьогодні у Маріуполі стартує четвертий тур чемпіонату України з водного поло сезону-2017/2018 серед команд Суперліги. У першій грі львівське «Динамо» зіграє проти господарів туру, ватерполістів ВК «Маріуполь». Завтра на галичан чекає поєдинок проти харківського клубу «НТУ-ХПІ» ШВСМ, а в неділю буде зіграно центральний матч туру: в очному протистоянні динамівці зійдуться із збірною Харківській області, своїм принциповим і головним конкурентом в боротьбі за «золото» національного чемпіонату. Як відомо, два попередні сезони слобожанці у суперфіналі плей-оф перемагали львів’ян, які до того три роки поспіль були першими. Тож цілком зрозуміло, що в поточному сезоні головним завданням для «Динамо» є повернення чемпіонського титулу до столиці Галичини.
Нагадаємо, що восени минулого року наша команда виграла спочатку Кубок України, а згодом й Суперкубок. Тож для того, аби вперше у історії вітчизняного ватерполо оформити «золотий хет-трик», динамівцям бракує лише чемпіонського титулу.
Станом на сьогодні, за підсумками трьох турів, у турнірній таблиці «Динамо» випереджає збірну Харківщини на три пункти. Тож в разі перемоги у недільному матчі відрив зросте на користь львів’ян до шести очок. За словами багатьох фахівців, в тому числі й самого Ігоря Зінкевича, перемога у грі з командою Сергія Колточихіна в Маріуполі максимально наблизить «Динамо» до золотих нагород. Адже попереду на головних претендентів на перше місце чекатимуть лише два очні матчі, в яких динамівцям для досягнення своєї мети достатньо буде набрати бодай одне очко. Тому саме поєдинок у найближчу неділю може стати ключовим у боротьбі за титул. Звісно, гравці «Динамо» зроблять усе, аби його виграти і тим самим привітати Ігоря Ілліча з ювілеєм, зробивши йому найбільш жаданий подарунок.
Тож уся ватерпольна громадськість Львівщини разом з гравцями, тренерами, керівництвом та вболівальниками ВК «Динамо» від усього серця вітає Ігоря Ілліча з ювілеєм та щиро бажає йому міцного здоров’я, особистого щастя і родинного затишку, невичерпної енергії і творчих успіхів у роботі та життєвої мудрості і виваженості у всіх справах, матеріального достатку, а також вірних і надійних друзів.
Многая літа і хай Господь дарує надію й тепло на довгі літа, на щастя й добро!
ДОВІДКА
ЗІНКЕВИЧ Ігор Ілліч
Народився 23-го березня 1958 року у Львові. Перший тренер – Яковенко Юрій Григорович. Ватерпольне амплуа – воротар.
Вихованець Львівського спортінтернату, який закінчив у 1976 році. Чемпіон СРСР серед дублюючих складів 1975 року. Переможець Спартакіади школярів Радянського Союзу 1976 року.
Виступав за головну команду львівського «Динамо» у 1976 – 1987 роках. З 1981 по 1985 рік – капітан команди. Найкращий результат у чемпіонатах СРСР серед команд Вищої ліги – 5-е місце у сезоні 1978 року. Майстер спорту Радянського Союзу (1978 р.). У 1981 році закінчив Львівський державний інститут фізичної культури.
Роботу у тренерському штабі львівського «Динамо» розпочав у 1987 році і працює в ньому до сьогоднішнього дня. З 1995 по 2016 рік – головний тренер «Динамо». Нині – тренер команди та паралельно виконує функції директора ВК «Динамо» і працює тренером у Львівському училищі фізичної культури. Залужений тренер України (1996 р.), «Заслужений працівник фізичної культури та спорту України» (2016 р.), «Почесний динамівець України».
У статусі тренера «Динамо» – бронзовий призер чемпіонату Радянського Союзу 1989 і 1991 років. Головний тренер «Динамо» – чемпіона України 1995, 2013, 2014 і 2015 років; срібний призер чемпіонату України 1992, 1993, 1994, 1996, 1999, 2000, 2003, 2004, 2006, 2007, 2016, 2017 років; бронзовий призер чемпіонату України – 1998, 2001, 2002, 2005, 2008, 2009, 2011, 2012 років; володар Кубка України 1996, 2001, 2012, 2014, 2015, 2016, 2017 років; володар Суперкубка України 2016 та 2017 років.
Головний тренер збірної Львівської області – переможця І Всеукраїнських спортивних ігор-1999, срібний призер ІІ Всеукраїнських спортивних ігор-2003, бронзовий призер ІІІ Всеукраїнських спортивних ігор-2007.
Головний тренер національної збірної України у 1998 – 2000 роках, асистент головного тренера національної збірної України у 2000 – 2004 роках, головний тренер молодіжної збірної України у 1996 – 1999 роках. Працював головним тренером клубів у Кувейті (1999 р.) та Сирії (2005 р.).
