Сьогодні, 16-го квітня, виповнюється 28 років з дня народження рухливого нападника львівського «Динамо» Владислава Бабаєнка.
Владислав Бабаєнко народився 16-го квітня 1989 року у Маріуполі, але його сім’я мешкала у пригороді цього приазовського міста, в смт Сартана. Як і його старший брат Микола (нині гравець збірної Київщини), Влад з дитинства закохався у гру з м’ячем на воді і з восьми років почав займатися у відділені водного поло маріупольської ДЮСШ № 2 «Азов», у групі тренера Олексія Тереніка.
Олексій Михайлович одразу поставив талановитого хлопця на позицію рухливого нападника і на ній він діє ось уже два десятки років. Ігровий потенціал Влада проявився доволі рано і він пограв за збірні України усіх вікових категорій, починаючи з молодших юнаків і завершуючи національною збірною, за яку виступає й сьогодні.
У 17 років, влітку 2006 року Бабаєнко-молодший отримав запрошення до маріупольського «Іллічівця», в складі якого виступав десять сезонів. Упродовж цих років він тричі (2008, 2009 і 2012 рр.) ставав чемпіоном України, двічі (2010 і 2011 рр.) – срібним призером та один раз (2014 р.) – бронзовим. Є в його колекції нагород і медаль за виграш Кубка України 2009 року, коли приазовці у фінальній грі в серії післяматчевих пенальті обіграли ВК «Севастополь».
Гравцем львівського «Динамо» Владислав Бабаєнко став влітку минулого року, коли по завершенні попереднього сезону прийняв пропозицію керівництва та тренерського штабу нашого клубу перебратися з Маріуполя до столиці Галичини.
Як розповів сам Влад, у новій для нього команді його прийняли дуже добре і він загалом задоволений тими змінами, що сталися у його житті та спортивній кар’єрі. У «Динамо» Бабаєнко-молодший практично одразу став гравцем основного складу і вже почав приносити користь нашій команді. Встиг він вже як гравець «Динамо» й поповнити свою колекцію трофеїв – разом з новими партнерами наприкінці минулого року спочатку виграв вдруге у своїй кар’єрі Кубок України, а згодом підійняв над головою історичний Суперкубок, який було вперше розіграно у вітчизняному ватерполо. Влад каже, що не сумнівається в тому, що вже у поточному сезоні кількість його трофеїв обов’язково збільшиться.
Водне поло стало справою номер один у житті Владислава Бабаєнка. Але на першому місці для нього, як і для кожної нормальної людини, завжди стоїть його родина. Влад практично увесь свій вільний час, якого у нього не так уже й багато, намагається присвячувати своїй коханій дружині, красуні Дарії та їхньому синочку Леву, якому наразі три з половиною рочки.
Тож партнери по команді та її тренерський штаб разом з уболівальниками, а також усі працівники і керівництво ВК «Динамо» Львів щиро вітають Владислава з Великоднем Господнім та Днем народження і бажають йому міцного здоров’я, справжнього кохання та великого родинного щастя і поповнення у сім’ї, матеріального достатку, якомога більше закинутих м’ячів у ворота суперника та переможних матчів і підкорення найвищих спортивних вершин у складі львівського «Динамо» та національної збірної України, а також здійснення усіх життєвих планів.
Многая літа, Владе і нехай Господь оберігає тебе і твоїх рідних!