Завтра у Дніпрі стартує другий тур першості України U-18 та чемпіонату національної Вищої ліги сезону-2018/2019. Серед учасників і команда U-18 Львівського училища фізичної культури, яка прибула до однойменного міста на березі Дніпра сьогодні ввечері. Напередодні керманич галичан Юрій Сидорович розповів прес-службі ВК «Динамо» про хід підготовки до майбутніх матчів. При цьому Юрій Омелянович поділився враженнями і від міжнародного турніру Alytus Cup – 2019, який нещодавно пройшов у Литві в рамках стартового туру прем’єрного чемпіонату Інтернаціональної Карпатської ліги водного поло 2019 року.
«Одразу скажу, що готуватися до другого туру в Дніпрі нам довелося у дуже непростих умовах. Фактично як такої, підготовки команди у нас й не було. Достатньо сказати, що група гравців (Костянтин Алєксєєв, Максим Осика, Ігор Кечеджи та Владислав Панченяк) прибудуть до Дніпра завтра зранку, тобто буквально за кілька годин до нашого першого матчу. Звичайно, приємно, що наших молодих хлопців тренери національної збірної викликали на тренувальний збір перед матчем Світової ліги проти збірної Нідерландів у Харкові. Але з іншої сторони скажу прямо – тим самим нам поламали підготовку до туру, де на нас чекають далеко не прості поєдинки. Однак звісно, що інтереси збірної – на першому плані, тож будемо виходити з того, як усе є. Добре, що принаймні усі здорові і без травм. Хоча одна зміна у складі, у порівнянні з першим туром, у нас відбулася. Через сімейні обставини не зможе у Дніпрі допомогти команді захисник Ігор Якубець. Замість нього ми взяли на рік молодшого Олексія Завальнюка, який зазвичай діє на позиції рухливого нападника. Хочемо подивитися, як він проявить себе на більш високому рівні – для нього матчі в Дніпрі стануть дебютними у Вищій лізі.
Останній етап підготовки до туру ми проводили разом з іншими гравцями команди ЛУФК 2003 року народження. Також з нами займалися й ті гравці «Динамо», що не поїхали на збір національної команди у Кам’янське. Зрозуміло, що нам необхідно буде уже по ходу матчів налагоджувати командні взаємодії. З огляду на це добре, що перші два поєдинки ми проводимо не з самими сильними суперниками. Сподіваюся, нам це допоможе – буде час відновити зв’язки.
Так само маю надію, що тим хлопцям, які грали у складі «Динамо» на турнірі в Литві Alytus Cup – 2019, допоможе той досвід міжнародних матчів, який вони там придбали. Загалом скажу, що сама ідея проведення чемпіонату Інтернаціональної Карпатської ліги мені до душі – хороше змагання для молодих гравців. Турнір в Алітусі був добре організований, непоганим був і рівень команд. Звісно шкода, що не приїхали словаки – це хороша команда, з якою було б корисно зіграти нашим хлопцям. Кажуть, що команда з Кошице приєднається до учасників Карпатської ліги на наступних етапах, але я особисто маю на цей рахунок дуже великі сумніви – думаю, словаків у цьому турнірі взагалі не буде. Але правий я чи ні, покаже лише час.
Коли аналізувати виступ команди «Динамо» на Alytus Cup – 2019 загалом, то в цілому я залишився задоволений і грою, і результатом. Тим більше, що спеціально ми до цього турніру не готувалися – це був етап підготовки до матчів чемпіонату у Вищій лізі та Суперлізі України. Так, ми програли першу гру мінській команді РЦОП. Але на це були свої причини об’єктивного характеру. По-перше, це була стартова гра турніру. А ми до Алітуса дуже довго добиралися. Йшов сніг і ми бусом їхали значно довше, ніж планували. У підсумку приїхали пізно ввечері, а вже зранку гра. Ми пропустили вечірнє тренування, тож змушені були адаптуватися до майданчика і води, а це далеко не другорядні моменти, уже по ходу матчу. Звісно, не встигли хлопці і як слід відпочити після важкої дороги. По-друге, білоруси – насправді самий серйозний наш суперник у Карпатській лізі, що підтвердили і їхні наступні матчі з поляками та литовцями. РЦОП – це фактично національна збірна Білорусі. Адже не вистачало у їхньому складі лише трьох легіонерів, що грають за кордоном. Тому зрозуміло, що суперник був і значно старший за віком, і набагато більш досвідчений.
Тим не менше, ми на рівних з мінчанами зіграли три періоди з чотирьох. А програли, бо провалили другу чверть, коли пропустили три м’ячі, а самі жодного не закинули. Однак у перерві поговорили з хлопцями, розібрали оперативно помилки і внесли деякі корективи. Тішить, що гравці не лише нас слухали, а й почули і, головне, зуміли втілити у життя те, про що ми їх просили. Одним словом, це був той випадок, коли незважаючи на поразку, діями команди ми залишилися більш-менш задоволеними.
Те саме скажу і про два наступні матчі. Команду Лодзі ми переграли по усім складовим водного поло, про що найкраще свідчить підсумковий рахунок. З литовцями ми також грали набагато краще, ніж суперник. Однак у підсумку наша кінцева перевага у рахунку склала тільки два м’ячі. Та тут треба говорити про суддівство. Справа у тому, що команди Мінська і Лодзі приїхали на турнір без судді, як це передбачено Регламентом. От і вийшло що нашу гру з литовцями судили… два литовці. Те, що вони витворяли – треба було бачити! Як наслідок, уже в третьому періоді ми почали втрачати наших провідних гравців одного за другим. До кінця гри у нас на лаві запасних залишився тільки один ватерполіст – четверо було вилучено до кінця матчу з правом заміни. Але ми все ж вистояли і здобули перемогу. А рахунок на табло далеко не відображав нашої переваги безпосередньо на водному майданчику. Ось цей момент з суддівством в останній грі – чи не єдиний негативний епізод на турнірі в Алітусі. Я розумію господарів – у разі виграшу, вони посідали друге місце. Але ж усьому є своя межа – і суддівським симпатіям також. Однак і такий досвід з упередженим суддівством – це також хороша школа для молодих наших гравців», – підсумував Юрій Омелянович.
Прес-служба ВК «Динамо» Львів