Світова ліга-2018/2019. Другий етап. Четвертий тур: Україна – Нідерланди – 5:15


Чоловіча збірна України з водного поло у вівторок, 29-го січня, на водному майданчику басейну СК «Політех» НТУ–ХПІ у Харкові зіграла свій черговий поєдинок в рамках Світової ліги сезону-2018/2019. У матчі четвертого туру другого раунду змагань дебютанти турніру у домашній зустрічі протистояли національній команді Нідерландів.

УКРАЇНА – НІДЕРЛАНДИ – 5:15 (1:3, 1:5, 1:1, 2:6)

29 січня. Початок – 21:00. Харків. Басейн СК «Політех» НТУ–ХПІ.

СУДДІ: Ахладіотіс (Греція), Гомес (Італія).

ДЕЛЕГАТ FINA – Балфанваєв (Казахстан).

УКРАЇНА: 1. Костянтин Нікольський, 13. Антон Бабський – 2. Максим Осика, 3. Роман Грищук, 4. Микита Апостол, 5. Костянтин Алєксєєв, 6. Олександр Єрмаков, 7. Орест Джура, 8. Олександр Абрамов, 9. Денис Гусаков, 10. Володимир Войтенко, 12. Ігор Кечеджи.

Тренери – Валерій Завізіон, Олександр Євтушок.

НІДЕРЛАНДИ: 1. Елько Вагенаар, 13. Мілан де Кофф – 2. Тім де Мей, 3. Білал Гбадамассі, 4. Сем ван ден Бург, 5. Гуус ван Айперен, 6. Робін Ліндгоут, 7. Джессі Ніспелінг, 8. Мілош Філіповіч, 9. Йорн Мюллер, 10. Паскаль Йєнссен, 11. Том де Веерд, 12. Гуус Волсвінкель.

Тренери – Робін ван Гален, Харрі ван дер Меєр.

ГОЛИ: Апостол (06:45, у більшості, 14:56), Алєксєєв (16:57, пенальті), Грищук (24:51), Войтенко (27:30) – Робін Ліндгоут (04:00, 07:48, 15:11, 25:19, у більшості, 26:08), ван Айперен (04:44), Філіповіч (08:52, 29:56), Ніспелінг (11:44, 28:52, у більшості), Йєнссен (13:36), Мюллер (15:48), де Мей (16:23, у більшості, 28:10, у більшості), Гбадамассі (24:24).

ФОЛИ: Апостол (16:19, 28:35), Єрмаков (17:09), Алєксєєв (20:20), Абрамов (25:11), Гусаков (27:58), Кечеджи (29:35) – ван ден Бург (04:12, 06:28), Волсвінкель (05:33, 31:53), де Веерд (12:54), Йєнссен (14:29), Ніспелінг (16:57, пенальті, 26:36), Гбадамассі (18:46, 24:30).

РЕАЛІЗАЦІЯ БІЛЬШОСТІ: один гол / дев’ять спроб – чотири голи / сім спроб.

Свій перший в історії вітчизняного ватерполо поєдинок Світової ліги збірна України зіграла 23-го жовтня минулого року у гостях саме проти національної команди Країни тюльпанів. Гра на водному майданчику басейну Zwembad De Krommerijn в місті Утрехт завершилася перемогою господарів поля з рахунком 15:5. Зазначимо, що в тому матчі українці на рівних відіграли два перших періоди: на екваторі гри перевага нідерландців становила лише один закинутий м’яч – 4:3. Однак на другу половину зустрічі в команди Валерія Завізіона елементарно забракло сил, тож господарі в підсумку без надмірних зусиль збільшили свою перевагу в рахунку з одного голу до десяти.

Забігаючи трохи наперед, скажемо, що звітний поєдинок у столиці Слобожанщини «синьо-жовті» також програли, причому з тим самим рахунком, що й три місяці тому в Утрехті – 5:15. Втім, сценарій розвитку подій на водному майданчику СК «Політех» був дещо іншим. Однак перше, ніж перейти до розповіді про поєдинок, скажемо, що в українців перед самою грою виникли певні кадрові проблеми. Зокрема, почалося все з того, що захворіли два досвідчені ветерани – захисник Юрій Мамєтьєв, який у трьох поєдинках першого кола закинув три м’ячі та став кращим снайпером збірної, а також рухливий нападник Олександр Дядюра. А вже коли було подано офіційну заявку зі складом команди, виявилося, що не зможе допомогти своїм партнерам інший рухливий нападник Олександр Євстратов, у якого несподівано піднялася температура, тож в підсумку у розпорядженні тренерського штабу нашої збірної було не 13, а 12 ватерполістів. Також не можна не врахувати той факт, що провідний захисник «синьо-жовтих» Олександр Абрамов та ще один з лідерів команди, рухливий нападник Микита Апостол приєдналися до партнерів лише за день до матчу. Обоє прилетіли до Харкова з-за кордону, де вони грають за один з іноземних клубів.

Тим не менше, розпочався матч у рівній боротьбі. І господарі, і гості помітно нервували на перших хвилинах, тож не дивно, що рахунок у грі було відкрито лише на самому екваторі першого періоду, що у водному поло трапляється зазвичай значно раніше. Причому гол в свої ворота українці, що називається, привезли самі собі. Гусаков не зумів закинути м’яч із забійної позиції і до того ж не встиг повернутися назад та накрити свого гравця. Як наслідок, нідерландці ефективно реалізували чисельну більшість в контратаці – зусилля партнерів довів до логічного завершення лідер атак гостей Ліндгоут (на фото).

Тут же наша команда отримала гарну нагоду відновити статус-кво – судді вилучили гравця команди гостей і ми мали чисельну більшість на майданчику. Однак непогано розпочавши розігрувати комбінацію, українці на рівному місці втратили м’яч і знову отримали гол у контратаці. Причому вдруге поспіль не встиг повернутися в оборону Гусаков.

Розіграти зайвого «синьо-жовтим» вдалося лише з третьої спроби. Апостол, отримавши круглого на правому крилі позиційної атаки, зумів прошити ближній кут – схоже, кіпер нідерландців Вагенаар не очікував такого підступного кидка від Микити і не зумів впоратися в цілому з не найскладнішим кидком. Однак мінімальне відставання (1:2) українців тривало недовго. Трохи більше, ніж за хвилину, коли до свистка на першу малу перерву залишалося якихось 12 секунд, гості поновили свою перевагу у два м’ячі – 3:1. І знову, тепер уже кидком з дальньої відстані, відзначився Ліндгоут. Треба сказати, що в цьому епізоді не найкращим чином зіграв у рамці наш кіпер Нікольський. Та й загалом звітний матч, на відміну від поєдинку проти цього ж суперника у першому колі в Утрехті, Костянтин навряд чи може занести собі в актив. І не випадково на другу половину гри Валерій Завізіон замінив його у воротах на 18-річного Нестора Бабського. Не можна сказати, що Нікольський винен у всіх тих голах, що залітали в наші ворота, але однозначно він в цій грі практично не рятував свою команду – а це головна функція голкіпера в сучасному водному поло. Ні для кого не секрет, що від дій воротаря залежить щонайменше половина успіху команди, а іноді його частка в позитивному результаті становить й 70, а то і 80 відсотків. Одним словом, це не був день Костянтина…

Але в тому таки другому періоді, який збірна України програла з рахунком 1:5, винна уся команда. По-перше, нам практично не вдавалося доводити справу в атаці до кидків по воротах із більш-менш забійної позиції. Зазвичай оборона Нідерландів накривала наших ватерполістів, практично не даючи їм «дихати», тож усе закінчувалося або втратою м’яча, або кидком для статистики, який не ніс найменшої загрози воротам суперника. Особливо цим зловживав Апостол, який кидав по воротах гостей частіше, ніж усі його партнери разом узяті. От тільки ефективність цих спроб була майже ніяка. Хтось звісно може сказати, що саме Микита закинув два м’ячі і став кращим снайпером команди. Але, для прикладу, його другий гол – це більше випадок, ніж закономірність. Адже його кидок вкотре був ніяким, однак йому поталанило, що відлетів м’яч до нього і він з другої спроби переправив круглого до сітки. Та на одному фарті, як відомо, у спорті далеко не заїдеш…

А по-друге, ми постійно після переходу м’яча не встигали повертатися назад, тож чи не кожна контратака суперника була потенційно дуже небезпечною. І зрештою саме швидкий перехід від оборони в атаку дозволив підопічним Робіна ван Галена забити левову частку своїх голів. Звітна гра ще раз наочно продемонструвала, що без належної плавальної підготовки у сучасному водному поло досягти успіху не можливо. Якщо ти не пливеш, то в грі будеш статистом, який не грає, а дивиться водне поло у виконанні суперника. Ми не раз могли спостерігати, за винятком до певної міри першого періоду, коли наші гравці маючи чисельну перевагу у контратаці, дозволяли оборонцям збірної Нідерландів наздоганяти і накривати себе, тож в підсумку ми не могли завершувати свою дію в передній лінії бодай кидком по воротах, хоча на самому її початку вона ніби й несла серйозну загрозу воротам суперника.

Коли виходити з розвитку подій на майданчику, то ніби ми непогано дивилися у третій чверті, яка завершилася нічиєю – 1:1. Однак тут слід зауважити, що по-перше, наші хлопці трохи перепочили упродовж великої перерви, а по-друге, на той момент ми уже програвали шість м’ячів, тож суперник трохи скинув оберти. Але як тільки ми знову помітно підсіли, то гості упродовж восьми заключних хвилин забили нам аж шість голів. Як наслідок, у підсумку ми вдруге програли ватерполістам Країни тюльпанів з різницею у десять м’ячів.

Підводячи підсумки, в складі нашої команди на добрі слова заслуговує хіба стовп Володимир Войтенко, який, як справжній капітан і лідер команди, насправді боровся усю гру, не жаліючи ні себе, ні суперників. І не випадково він закинув один м’яч в рівних складах, заробив пенальті, який реалізував Костянтин Алєксєєв та змусив не один раз фолити на собі оборонців гостей, тим самим даючи своїй команді нагоду реалізувати чисельну більшість. Інше питання, що зайвого ми розіграли тільки один раз. Щоправда, ще в одному епізоді Роман Грищук забив гол, щойно суперник повернувся у гру після вилучення. Та в будь якому випадку, один чи два голи з дев’яти спроб – це дуже низька ефективність розіграшу зайвого. Для порівняння – команда Нідерландів мала сім спроб і чотири з них довела до взяття наших воріт.

Також показово, що усі свої вилучення українська команда заробила після великої перерви. Тобто виходить, що поки ще принаймні трохи у наших гравців були сили, вони діяли без порушень. А от коли вже не могли плисти, то нічого не залишалося, як фолити…

Відзначимо, що в цій грі вперше за національну команду зіграли двоє молодих гравців – Максим Осика і Костянтин Алєксєєв. Обоє проявили себе досить не погано. Зокрема, Максим зробив кілька гострих передач в атаці. І саме він віддав своєчасно м’яча на Войтенка, коли проти нього суперники змушені були сфолити, що призвело до пенальті. А реалізував його Алєксєєв, причому зробив це достатньо впевнено. Міг Костя в кінці гри оформити й «дубль», але забракло як досвіду, так і майстерності. А от хто з молодих в цій грі розчарував, так це Денис Гусаков і Орест Джура. Втім, про недоліки в грі збірної України можна говорити дуже довго…

Наостанок додамо, що у п’ятому турі Світової ліги 19-го лютого українці проведуть матч в Іспанії з національною збірною цієї країни. А заключний поєдинок групи В підопічні Валерія Завізіона зіграють з командою Греції в Харкові 12-го березня.

Прес-служба ВК «Динамо» Львів