Віктору Момоту – 40!


Сьогодні, 7-го лютого, свій 40-й день народження святкує ветеран львівського «Динамо» Віктор Момот, який ще в минулому сезоні успішні виступи на найвищому рівні в якості гравця поєднував з тренерською діяльністю, готуючи молоду зміну у ДЮСШ №3 та Львівському училищі фізичної культури. Однак нині Віктор Володимирович уже повністю зосередився на нелегкій тренерській роботі, а напередодні свого ювілею він був призначений на посаду головного тренера юніорської збірної України.

Віктор Момот народився 7-го лютого 1978 року на Закарпатті, в місті Ужгороді, яке виховало для вітчизняного ватерполо цілу низку яскравих постатей. Однозначно до цієї когорти можна віднести й нинішнього соленізанта. Ази гри з м’ячем на воді Віктор почав пізнавати з першого класу навчання у середній школі. Першим його тренером був Ісрафіл Енверович Васількін, який на легендарному ужгородському басейні «Спартак» тренував юних ватерполістів місцевої ДЮСШ. В 11-му класі талановитий вихованець закарпатської школи водного поло переїхав до міста Лева, де продовжив навчання спочатку у Львівському училищі фізкультури, а згодом закінчив і Львівський державний університет фізичної культури.

Як гравець Віктор Момот доволі швидко прогресував і уже в сезоні-1996/1997 отримав запрошення до львівського «Динамо», в складі якого з невеличкими перервами виступав два десятки років. Разом зі своїми партнерами за цей період він став триразовим чемпіоном України, чотири рази завойовував національний Кубок, а наприкінці 2016 року виграв і прем’єрний Суперкубок країни. На міжнародному рівні Момот почергово захищав синьо-жовті барви юніорської, молодіжної та національної збірних України.

Встиг Віктор пограти й за кордоном. Напевне, серед вихованців закарпатської школи ватерполо немає гравця, який би не спробував свої сили в Угорщині. Не став у цьому плані винятком і Момот, який свого часу виступав за ВК «Сентеш» у елітному дивізіоні угорського чемпіонату, одного з найсильніших на теренах Старого Світу. Пограв він і за іранський клуб «Університет» з Тегерану, в складі якого разом з партнерами став золотим медалістом національного чемпіонату. Цікаво, що в фіналі команда Момота взяла гору над іншим тегеранським клубом «Пейкан», кольори якого захищав у тому сезоні багаторічний партнер Віктора по львівському «Динамо», а нині тренер нашої команди Олексій Шведов. Є в колекції нагород нинішнього ювіляра й «золото» чемпіонату Польщі, яке він виборов, виступаючи за команду з Лодзі.

У 2008 році Віктор Момот почав поєднувати виступи за «Динамо» з тренерською роботою. Тож нині Віктор Володимирович уже майже десяток років плідно працює в ДЮСШ №3 та у Львівському училищі фізичної культури. І треба сказати, що як спортивний педагог він себе показує не менш яскраво, ніж на водному майданчику, як гравець. Зокрема, в минулому сезоні його вихованці з ДЮСШ-3 виграли спершу «золото» Відкритої першості Львівщини, а згодом й стали найсильнішими в Україні серед команд, сформованих з гравців 2005 року народження. А буквально вчора Віктор Володимирович повернувся додому з Кам’янського, де разом з Євгеном Наумчиком проводив перший тренувальний збір юніорської збірної України 2002 року народження, яка розпочала підготовку до кваліфікаційного турніру першості Європи 2019 року.

А ще Віктор Володимирович є прекрасним сім’янином. Разом з коханою дружиною Оленою вони виховують синочка Кирила, якому лише два рочки та дев’ять місяців і 12-річну доньку Марту, яка пішла у спорті батьківською стезею і нині грає разом з хлопцями за команду ДЮСШ №3. Радше за все, продовжить рід Момотів у водному поло, звісно, коли підросте, й Кирило. Адже вже сьогодні його улюблена іграшка під час купання – м’яч.

Тож партнери по команді, тренерський штаб і керівництво ВК «Динамо» разом із вболівальниками, а також вихованці зі своїми батьками, колеги по тренерському цеху і педагогічні колективи ДЮСШ №3 та ЛУФК щиро вітають Віктора Володимировича з ювілеєм і від усієї душі бажають йому міцного здоров’я, справжнього кохання та сімейного щастя, матеріального достатку, творчих успіхів у підготовці майбутніх ватерпольних зірок львівського «Динамо» і збірної України, а також здійснення усіх життєвих задумів та мрій.

Многая літа, пане Вікторе! І нехай Господь та Божа Матір бережуть Вас і усю Вашу родину!